Післяопераційна реабілітація вкрай важлива і є невіддільним етапом на шляху до повного одужання хворого в будь-якому віці. Крім відновлення організму, перелік маніпуляцій по догляду спрямований і на профілактику виникнення небезпечних ускладнень. Тривалість реабілітації за часом варіюється в межах від кількох тижнів до кількох місяців. Це залежить від ряду умов, важливим серед яких є вік пацієнта.

Відновлення організму після перенесених операцій має для людей похилого віку особливе значення. Адже через свій фізіологічний стан вони більш ослаблені та мають менше ресурсів для швидкого одужання.

Особливості догляду за хворими після операції

Післяопераційний професійний догляд покликаний забезпечити ретельне й уважне спостереження за постояльцями як в перші дні після операції, так і надалі. Від якості надання допомоги залежить не тільки здоров'я й стан хворого, але і його життя.

Непомічені своєчасно небезпечні симптоми та відсутність кваліфікованої медичної допомоги можуть призвести до тяжких і незворотних ускладнень, попри те, що операція була проведена успішно.

Програма по догляду за хворими після операції

Будинок пристарілих «Турбота про близьких» пропонує комплексну послугу по догляду за літніми хворими в післяопераційний період. Особливості розміщення в нашому центрі:

високопрофесійні доглядальниці з профільним медичною освітою;

пильний і уважний догляд;

систематичний огляд пацієнтів і контроль показників їх стану;

проведення гігієнічних процедур;

боротьба з больовими синдромами;

профілактика розвитку ускладнень;

психологічна підтримка.

Професійні доглядальниці будинку для людей похилого віку «Турбота про близьких» на підставі діагнозу і стану літнього пацієнта формують індивідуальну програму реабілітації.

У загальні процедури по догляду за хворим після операції входить:

Сприяння у виконанні гігієнічних процедур.

Допомога в харчуванні: досвідчена доглядальниця тактовно і ненав'язливо допоможе літній людині прийняти їжу і при необхідності самостійно його погодує.

Організація прогулянок, в тому числі на кріслі-каталці на відкритому повітрі по затишній прилеглої території.

Розваги та дозвілля - перегляд телепередач, читання, бесіди й т.д.

Індивідуальний план містить:

Спостереження і контроль за фізичним станом постояльців - вимір температури тіла, частоти пульсу, артеріального тиску і т.д.

Контроль дотримання приписів лікаря, включаючи медичні маніпуляції, заняття дихальною гімнастикою, масаж, лікувальну фізкультуру.

Інші процедури: перев'язки, догляд за ранами, швами хворого, догляд за пролежнями.

Переваги будинку похилих людей:

Якісний догляд будь-якої складності за хворими похилого віку;

Забезпечення раціонального і збалансованого харчування;

Комфортна і тепла атмосфера перебування, затишні апартаменти;

Забезпечення моральної підтримки та психологічної допомоги;

Контроль дотримання всіх приписів лікаря;

Безпечне середовище перебування, профілактика травматизму: поручні, пандуси, антиковзні поверхні;

Чисте повітря та упорядкована прилегла територія з алеями для прогулянок і відпочинку.

Догляд за інвалідом - складне і відповідальне завдання. Недостатньо бути цілеспрямованим, терплячим і турботливим, вам також необхідно знати кілька важливих правил, завдяки яким ви не нашкодите хворій людині в інвалідному візку або собі, і знати, яке медичне обладнання вам завжди потрібно мати «під рукою» в такій ситуації.

Належний догляд за інвалідами в будинку для літніх людей у ​​Львові - це, з одного боку, умілий психологічний підхід до пацієнтів, а з іншого - добре знання технічних прийомів і, перш за все, сучасне обладнання, що підтримує всі фізичні навантаження, що виконуються за пацієнтом. Професійні доглядальниці для людей з обмеженими можливостями, фахівці з реабілітації та інші фахівці з медичної галузі мають ці компетенціями завдяки своїй освіті і професії, але люди, які просто щодня піклуються про своїх родичів вдома, особливо ті, хто знаходиться тільки на початку цього шляху потрібно керівництво по догляду за інвалідом в інвалідному візку.

Догляд за інвалідом в інвалідному візку - правила поведінки

Чим більше у інваліда-візочника самостійності і незалежності, тим краще для нього.

Пацієнти в інвалідних колясках, в залежності від типу і ступеня тяжкості їх інвалідності, повинні виконувати якомога більше дій незалежно або з невеликою допомогою з боку доглядальниці. Це надзвичайно важливо для їх благополуччя - як морального, так і фізичного. Діяльність може позитивно мотивувати пацієнта, приносити йому задоволення і самозадоволення, а також підтримувати його фізичну реабілітацію.Спочатку варто зосередитися на діяльності, пов'язаної з «самообслуговуванням»: самостійне харчування, одягання або виконання туалетних і гігієнічних дій. Потім - якщо, звичайно, стан здоров'я дозволяє - хворого можна, поступово включати в нескладні справи.

Інваліда можна замінювати в тій діяльності, з якою він може впоратися.

Наберіться терпіння і дозвольте літній людині в інвалідному візку робити те, з чим вони можуть впоратися, навіть за рахунок «витраченого марно часу», яке, по суті, не губиться, тому що кожне самостійне дію покращує психічний і фізичний стан інваліда, будучи наступним кроком до відносної незалежності, що так важливо для кожної людини. Полегшення не покращує ситуацію, а тільки заспокоює пацієнта в помилковому переконанні, що «він не може, він повністю залежить від інших». Це не вселяє позитивного відношення ні до реабілітації, ні до майбутнього, ні до життя. Надмірна захист може бути фатальною, тому що вона просто гальмує розвиток, а в крайніх випадках може навіть викликати регрес у пацієнта і розтратити попередні успіхи в реабілітації. Будинок пристарілих у Львові забезпечить правильний догляд за інвалідом-колясочників.

Необхідно інформувати пацієнта про виконуваної діяльності, отримати його згоду і попросити співпраці.

Догляд за інвалідами в будинку для літніх людей у ​​Львові - справа тонка. Потрібно бути дуже обережним, щоб не почати ставитися до пацієнта об'єктивно, нехай навіть зовсім несвідомо.Коли, наприклад, інваліда переводять з інвалідного візка на ліжко або навпаки, коли допомагають йому змінити положення тіла, сісти в машину, вмитися, одягтися, пересуватися в інвалідному візку і т. Д. По-перше, потрібно розповісти, йому про те, що відбувається або відбуватиметься, по-друге, отримати згоду на це і по-третє, попросити співпраці під час певної дії.

Не беріться за завдання, з якими ви не впораєтеся.

це просте правило, яке багато людей, здається, забувають, коли виконують багато елементів. Якщо ви не знаєте, як допомогти, краще цього не робити, тому що ви можете просто нашкодити хворому. Для початку потрібно знати правила і прийоми переміщення, підйому і пересадки пацієнтів з обмеженими фізичними можливостями, щоб мати можливість відповідально підходити до догляду за інвалідами. Краще довірити догляд співробітникам будинку престарілих у Львові, де працюють тільки професіонали.

Уход за инвалидом - сложная и ответственная задача. Недостаточно быть целеустремленным, терпеливым и заботливым, вам также необходимо знать несколько важных правил, благодаря которым вы не навредите больному человеку в инвалидной коляске или себе, и знать, какое медицинское оборудование вам всегда нужно иметь «под рукой» в такой ситуации.

Надлежащий уход за инвалидами в доме престарелых во Львове - это, с одной стороны, умелый психологический подход к пациентам, а с другой - хорошее знание технических приемов и, прежде всего, современное оборудование, поддерживающее все физические нагрузки, выполняемые с пациентом. Профессиональные сиделки для людей с ограниченными возможностями, специалисты по реабилитации и другие специалисты из медицинской отрасли обладают этими компетенциями благодаря своему образованию и профессии, но люди, которые просто ежедневно заботятся о своих родственниках дома, особенно те, кто находится только в начале этого пути требуется руководство по уходу за инвалидом в инвалидной коляске.

Уход за инвалидом в инвалидной коляске - правила поведения

Чем больше у инвалида-колясочника самостоятельности и независимости, тем лучше для него.

Пациенты в инвалидных колясках, в зависимости от типа и степени тяжести их инвалидности, должны выполнять как можно больше действий независимо или с небольшой помощью со стороны сиделки. Это чрезвычайно важно для их благополучия - как морального, так и физического. Деятельность может положительно мотивировать пациента, приносить ему удовлетворение и самоудовлетворение, а также поддерживать его физическую реабилитацию. Вначале стоит сосредоточиться на деятельности, связанной с «самообслуживанием»: самостоятельное питание, одевание или выполнение туалетных и гигиенических действий. Затем - если, конечно, состояние здоровья позволяет - больного можно, постепенно включать в несложные дела.

Инвалида нельзя заменять в той деятельности, с которой он может справиться.

Наберитесь терпения и позвольте пожилому человеку в инвалидной коляске делать то, с чем они могут справиться, даже за счет «потраченного впустую времени», которое, по сути, не теряется, потому что каждое самостоятельное действие улучшает психическое и физическое состояние инвалида, являясь следующим шагом к относительной независимости, что так важно для каждого человека. Облегчение не улучшает ситуацию, а только успокаивает пациента в ошибочном убеждении, что «он не может, он полностью зависит от других». Это не внушает позитивного отношения ни к реабилитации, ни к будущему, ни к жизни. Чрезмерная защита может быть фатальной, потому что она просто тормозит развитие, а в крайних случаях может даже вызвать регресс у пациента и растратить предыдущие успехи в реабилитации. Дом престарелых во Львове обеспечит правильный уход за инвалидом-колясочником.

Необходимо информировать пациента о выполняемой деятельности, получить его согласие и попросить сотрудничества.

Уход за инвалидами в доме престарелых во Львове - дело тонкое. Нужно быть очень осторожным, чтобы не начать относиться к пациенту объективно, пусть даже совершенно бессознательно. Когда, например, инвалида переводят с инвалидной коляски на кровать или наоборот, когда помогают ему изменить положение тела, сесть в машину, умыться, одеться, передвигаться в инвалидной коляске и т. д.  Во-первых, нужно рассказать, ему о том, что происходит или будет происходить, во-вторых, получить согласие на это и в-третьих, попросить сотрудничества во время определенного действия.

Не беритесь за задачи, с которыми вы не справитесь.

Это простое правило, которое многие люди, кажется, забывают, когда выполняют много элементов. Если вы не знаете, как помочь, лучше этого не делать, потому что вы можете просто навредить больному. Для начала нужно знать правила и приемы перемещения, подъема и пересадки пациентов с ограниченными физическими возможностями, чтобы иметь возможность ответственно подходить к уходу за инвалидами.

Лучше доверить уход сотрудникам дома престарелых во Львове, где работают только профессионалы.

Пацієнту в термінальній стадії раку потрібно дуже ретельний догляд, головною метою якого має бути забезпечення гарної якості життя до самої смерті. Спроби лікувати всіма можливими засобами і до самого кінця часто приносять пацієнтові лише багато непотрібних страждань і віднімають дорогоцінний час, який пацієнт і його сім'я повинні проводити мирно і разом. Однак відмова від лікування причинно-наслідкового зв'язку не означає залишення пацієнта без нагляду.

Пацієнти з запущеним раком можуть не тільки проконсультуватися з онкологами про стан свого здоров'я, а й скористатися послугами стаціонарних хоспісів, клінік паліативної медицини або приватних хоспісів. Однак основне навантаження по догляду за пацієнтом в більшості випадків лягає на членів сім'ї і родичів. Рак не тільки вражає пацієнта, але і змінює життя всієї родини. Родичам доводиться міняти спосіб життя, і багато підпорядковане благу пацієнта. У цій дуже складній ситуації вони можуть відчувати страх, жаль, безпорадність, гнів і, перш за все, втома. Неоціненна допомога пацієнтам та їхнім родинам - це відхід у приватному хоспісі та підтримка кваліфікованого фахівця. Допомога медсестри хоспісу, яка навчить сім'ю дбати про них, може вирішити багато проблем.

Люди, які доглядають за хворими, повинні перенаправити увагу пацієнта на даний момент і спробувати позбутися від побоювань щодо майбутнього. У хворого має бути якомога менше можливостей для одиноких роздумів. Опікун може допомогти заповнити вільний час пацієнта, наприклад, спілкуванням, читанням книг, переглядом фільмів, прослуховуванням музики, виконанням вправ на розслаблення, в залежності від здібностей і переваг пацієнта. Також важливо підтримувати фізичну активність пацієнта, адаптовану до поточних можливостям. Наскільки це можливо, пацієнт повинен також брати активну участь в житті сім'ї.

Зіткнувшись із загрозою смертельної хвороби, пацієнт хоче відчувати себе в безпеці, і віра в те, що він необхідний своїм родичам, що він є кимось важливим і цінним для них, дає йому таке відчуття безпеки.

У цей період люди з оточення пацієнта також повинні проявляти велику терпимість до звичок, способу життя пацієнта і мінливості його психічного стану. Повна залежність від інших, прогресуюче погіршення фізичної форми, зміна зовнішнього вигляду викликають зниження самооцінки і втрату самооцінки. Тому дуже важливо, щоб всі родичі та опікуни терпляче супроводжували пацієнта, намагаючись зменшити страхи, невпевненість у завтрашньому дні, а також нетерпіння і гнів.

Основне завдання тих, хто доглядає за хворими, - це контролювати недуги, які часто виникають в термінальній стадії пухлинних захворювань. Ось деякі з найбільш поширених проблем і способи їх вирішення.

Нудота і блювання - найчастіші проблеми, про які повідомляють пацієнти. Вони можуть бути результатом як самого лікування, так і прогресування хвороби. Вони дуже негативно впливають на якість життя пацієнтів, тому в додаток до фармакологічних засобів, рекомендованих лікарем, особи, які здійснюють догляд, повинні знати, що вони можуть зробити, щоб пацієнт відчував якомога менше неприємного. Перш за все, пацієнту слід по можливості вживати рідину і їжу в невеликих кількостях. Їжу також слід приймати в рідкій або напівтвердий формі. Регулярне вживання рідини надзвичайно важливо, особливо якщо у вас постійна блювота, щоб запобігти зневоднення. Не рекомендується пити під час їжі, а самі прийоми їжі слід ділити на невеликі порції. Пацієнту слід уникати тяжолої їжі і замість цього вибирати сухарі, мюслі і т. Д. Уникайте лягати після їжі. По можливості пацієнт може зробити невелику прогулянку, а якщо немає, то відпочити в сидячому положенні.

Пацієнти також часто повідомляють про неприємну сухість у роті. Це може бути викликано прийомом ліків, спрагою і зневодненням. Необхідно пам'ятати про частому вживанні рідини, зволоженні рота, ссанні кубиків льоду з фруктовими соками, ссанні заморожених шматочків ананаса, льодяників. Також корисне полоскання рота 3-4 рази в день шавлією або ромашкою.

Ще одна часта проблема - запори, особливо у літніх людей. Цих пацієнтів зазвичай лікують проносними препаратами. Запор може бути наслідком прийому ліків, але також може бути результатом психічного дискомфорту, наприклад, відсутність інакшості, утрудненого стільця в лежачому положенні, страху забруднитися і неприємний запаху. Якщо стан пацієнта дозволяє, добре надати йому спеціальне крісло з унітазом, завдяки якому дефекація проходить в фізіологічному положенні і в набагато комфортніших для пацієнта умовах. Якщо можливо, особи, які здійснюють догляд, повинні забезпечувати пацієнтам відповідну дозу фізичних вправ і давати їжу, що містить клітковину (наприклад, висівки), фрукти і овочі, сколотини або кефір, фруктові та овочеві соки.

Іноді у пацієнтів, які отримували морфін або інші опіоїди, може розвиватися важкий запор, який не можна лікувати проносними. Потім проводиться ректальна інфузія, найчастіше з фізіологічним розчином і рослинним маслом або готовим препаратом, доступним в аптеці. Не можна використовувати теплу воду і мильну воду, так як вони дратують слизову товстої кишки. У разі залишкових калових мас в товстій кишці (так звані калові камені) може знадобитися видалити їх вручну медичним персоналом.

Інший неприємною проблемою є діарея різних причин, найбільш частими з яких є бактеріальні або вірусні інфекції або занадто інтенсивне лікування проносними засобами , часто у пацієнтів з запорами, яким раніше не приділялося належної уваги. Діарея може бути викликана гастростомічний харчуванням, деякими цитостатичними препаратами і променевою терапією черевної порожнини або таза.

При лікуванні діареї рекомендації по харчуванню та заповнення втрати рідини також мають велике значення. На початку лікування діареї дієта повинна бути рідкою, наприклад можна додавати печиво або сухарі. Коли діарея вщухне, ви можете ввести в раціон білок, а потім жир. Деякі свіжі фрукти і овочі, особливо з високим вмістом клітковини, слід виключити з меню. Раціон повинен бути легкозасвоюваним, не можна давати жирну і смажену їжу, гострі приправи. Їх слід замінити рисом, рисовою кашею, поступово додавати запечені овочі, подавати настої м'яти і ромашки.

Більшість пацієнтів із запущеним раком також страждають на анорексію і кахексією. Причиною може бути лікування раку, особливо хіміотерапія, гормональні порушення, дисгевзія, неефективне лікування болю, а також психологічні чинники, такі як депресія і занепокоєння. Крім фармакологічного лікування препаратами для поліпшення апетиту і набору ваги, слід використовувати немедикаментозні заходи. Особи, які здійснюють догляд за раком, можуть збільшити калорійність їжі, додаючи харчові добавки або готові добавки (наприклад, Нутрідрінк), навіть для людей з утрудненим ковтанням. Ви також можете додавати в свої страви більш калорійні продукти, наприклад, масло, вершки, якщо, звичайно, пацієнт хоче. Трохи алкоголю, наприклад пиво. При цьому слід пам'ятати, що порції повинні бути невеликими, естетичними. Ви не можете змусити хворого є, а скоріше м'яко підбадьорите його.

Якщо їжу не можна приймати перорально, використовується ентеральне харчування, найчастіше у формі гастростоми. Ентеральне харчування можна проводити вдома, даючи спеціально приготовлену їжу кілька разів на день для гастростомії.

На пізній стадії раку основна мета лікування - домогтися максимально можливої ​​якості життя пацієнтів. Важливим елементом є боротьба зі зростаючим числом неприємних соматичних симптомів (згаданих вище). Паліативна допомога - це не тільки професійна медична допомога і догляд, а й спроба зрозуміти, що відчуває і відчуває пацієнт. Опікуни можуть значно поліпшити якість життя пацієнтів, перебуваючи поруч з ними, розмовляючи, допомагаючи в самих повсякденних справах або виконуючи прохання пацієнтів.