У літньому віці всі процеси в організмі протікають набагато повільніше, ніж в молодості. Відновлення після хірургічної операції проходить досить важко, адже до основного захворювання нерідко приєднуються вторинні.

Як повинна проходити реабілітація після операції перелому у людей похилого віку, і що слід знати тим, хто здійснює за ними догляд?

Особливості реабілітації після операції в літньому віці.

Реабілітацією заведено вважати ряд різноманітних заходів, спрямованих на відновлення, або компенсацію втрачених з тих чи інших причин функцій організму. Особливої уваги потребують пацієнти похилого віку після оперативного втручання.

Наприклад, реабілітація після операції тазостегнового суглоба проходить набагато складніше, ніж в молодості, що пов'язано зі специфікою вікових змін організму. Через фізіологічні процеси кісткова тканина стає більш пухкої, імунні реакції сповільнюються, перебіг основного захворювання ускладнюється іншими діагнозами. При цьому потерпілий стає прикутим до ліжка. Вимушене тривале перебування лежачи загрожує ускладненнями на дихальні шляхи, зростає ризик приєднання пневмонії, а також при недостатньому догляді — появою пролежнів.

У домашніх умовах не завжди можна забезпечити повноцінний догляд після травми на тазостегновому суглобі літній людині.  У цьому випадку на допомогу приходять спеціалізовані установи.

Скільки триває відновлення.

Вік — важливий фактор в процесі одужання після будь-якого захворювання, і скільки триває реабілітація після операції на шийці стегна, залежить від тяжкості травми, наявності, або відсутності обтяжувальних діагнозів, правильно організованого комплексного відновного етапу. В середньому, і в молодості повернення втрачених функцій триває до півроку.

У літньому ж віці сприятливий прогноз можливий, на жаль, не завжди.  Безпосередньо термін реабілітації після операції співвідноситься і з видом хірургічного втручання. Самостійне зрощення кісток відбувається вкрай рідко, тому застосовуються фіксація суглоба гвинтами або ендопротезування з імплантацією штучного титанового, або пластикового суглоба.

Відновлювальний післяопераційний етап умовно ділиться на три частини:

• ранній, коли пацієнт перебуває в лікувальному закладі під постійним наглядом медиків, триває він близько 3 тижнів;
• пізній з тривалістю від трьох тижнів до трьох місяців, на якому важливо включення фізичних вправ і масажу;
• віддалений, що триває до року до повного одужання.

Ранній етап починається з того моменту, коли пацієнт прийде в себе після наркозу.  Спершу в роботу включаються пальці, якими необхідно намагатися ворушити кілька разів на годину, поступово підключається і голеностоп.

Необхідна і дихальна гімнастика, як міра профілактики застійних легеневих процесів і для розрідження і збагачення киснем крові.  З другої доби дозволяється приймати положення напівсидячи або сидячи.  Для профілактики відриву тромбу від венозної системи ніг важливо використовувати компресійні пов'язки (або панчохи).

Фізіопроцедури підключають з другої доби або пізніше, в залежності від самопочуття пацієнта. Вставати й ходити з милицями можливо з 5-7 доби, але тільки за показаннями лікаря.

У пізньому і віддаленому етапах відновлення триває в домашніх умовах з дотриманням всіх вказівок лікаря.

Види реабілітації.

Відновлення після операції на кульшових суглобах — це справжня праця і щоденна копітка робота як самого пацієнта, так і медперсоналу і, по можливості, — близьких людей.  Необхідний комплексний підхід.

Реабілітація в похилому і старечому віці після операції охоплює, таким чином:

• медичний нагляд і сестринський догляд;
• прийом медикаментів по запропонованої лікарем схемою;
• фізіопроцедури;
• масаж;
• дихальну гімнастику;
• комплекс вправ на розробку суглобів;
• заходи, спрямовані на запобігання ускладнень.

Важливим ключовим моментом в процесі відновлення має і раціональне харчування з переважанням вітамінів і мінералів, без перевищення рекомендованої добової калорійності. Нерідко потрібно і психологічна підтримка не тільки з боку родичів, медперсоналу, а й із залученням фахівців даної області.

Висновок.

Сама по собі травма — це стрес для організму, а оперативне втручання, всупереч те, що є методом лікування — додаткове навантаження.  Процеси відновлення з віком сповільнюються, дають ускладнення і супутні захворювання. Чим старіший пацієнт — тим більше пильної уваги вимагає він з боку медперсоналу.  Застава одужання — грамотне лікування з комплексними реабілітаційними заходами, а також психологічна підтримка опинившися на лікарняному ліжку літньої людини.