Що робити, коли близьку людину підстерегла жахлива невиліковна хвороба? Відповісти складно, а питання життя і смерті здавна терзає уми філософів. На жаль, але всі смертні, уникнути смертельної хвороби неможливо, проте одна справа покинути тлінний світ раптово в старості, зовсім інша – знати і роками жити зі страшним діагнозом. Знання про смерть для всіх без винятку стає головним життєвим випробуванням, причому це стосується як самого хворого, так і його близьких родичів. Справитися з проблемою допомагають представники паліативної медицини, але їх у нас замало. «Палліум» в перекладі з латині – покрив, тобто, такий підрозділ медичної науки допомагає стражденним, піклуючись про зняття болю і страждань.

У поліклініці марно шукати представників паліативної медицини, вони є тільки в спеціалізованих установах – хоспісах.

Хоспісів, заснованих державою, не вистачає, і в Україні назустріч людям похилого віку йдуть приватні організації. Так, у Львові відкрито приватний будинок престарілих, який виконує також функції хоспісу.

Проживати в хоспісі «Забота о близких» можна постійно або тільки в денний час, тут все вирішує пацієнт або його родичі. Для постояльців забезпечується медичний догляд, постійне лікарське спостереження, до їхніх послуг спеціалізоване обладнання для проведення реабілітаційних процедур. Пансіонат проектувався і створювався з урахуванням потреб людей похилого віку, тому в палатах і по всій території передбачені пандуси, поручні, є в достатній кількості інвалідні коляски, спеціальні ліжка для нерухомих людей тощо.

Головне завдання будь-якого хоспісу – зняття больових відчуттів, надання психологічної та медико-соціальної допомоги.

У хоспісі «Забота о близких» у Львові працює персонал, готовий допомогти мешканцям і їх родичам подолати страх втрати.